Світлана Олексенко: ”нас об’єднує бажання не відпускати драйв, отримувати нові враження, - в колі людей, перевірених часом і Сергієм Головим*”

Інтерв’ю зі Світланою Олексенко, випускницею МІМ-Київ (МВА 2011).

Зазвичай дружність групи залежить від наявності ентузіастів – тих, хто першими пропонують спільні зустрічі й беруть на себе левову частку організації. Та бувають і такі групи, де прагнення до  взаємодії присутнє чи не в кожного. Про принцип консолідації  активних організаторів ми говорили зі Світланою Олексенко. 

Ваша група зовсім нещодавно випустилася з МІМ-Київ. Студентське життя в дорослому віці, нова дружба за таких обставин – напевне, має певні особливості?

Це дружба, що тримається на схожих цінностях, поглядах на життя і навіть особистих цілях. Це – дружба сильних, рівних людей. Я навіть знайшла в МІМі одного по-справжньому близького друга. І пишаюся тим, що можу його так назвати.

Під час навчання ви з одногрупниками часто влаштовували спільні зустрічі. Мабуть, у вас  власні «рецепти»  побудови стосунків одне з одним. Що б ви порадили сьогоднішнім студентам МІМ-Київ?

Менше снобізму у відносинах та спілкуванні. Не варто гаяти часу,бо він швидко спливає. Раджу не нехтувати пропозиціями та не ігнорувати такі спільні зустрічі. І намагайтеся насолоджуватись  часом,  який проводите разом;  миттєвостями із серії  «Мій МІМ» у колі кращих.

А як у колі кращих ефективно планувати спільні зустрічі?

Можна одразу обрати головних організаторів: ідейних та адміністративних. Або можна започаткувати традицію «Коло організатора». Тоді кожен одногрупник протягом  навчання придумає цікавий формат зустрічі та втілить його у життя. Від А до Я. Ми на власному досвіді переконалися, що «де сім няньок – там дитя без носу». Спершу, коли ставало питання, що робити разом, – було, як у байці «Лебідь, рак і щука». Та ми швидко виправили ситуацію. Оскільки всі ми – лідери, тож і карти в руки кожному! Придумай – зацікав – втіль у життя! А потім – оціни, запиши відгуки. Усе, як і в бізнесі.

Так відбувається організація у нас. Олена Мартинюк, Сергій Шевляков, Анна Батищева, Олексій Александров, Ярослав Магрело, Василь Сметанін, Олена Берестецька – кожен з них втілив свій запропонований формат зустрічі.

А які серед зустрічей за час навчання вам найбільше запам’ятались? 

Мені як киянці запам’ятався похід до музею Булгакова (після суботніх пар) і чайна церемонія на його легендарній терасі. Ініціатором походу був Олексій Александров.

Тоді ще зачепило випадкове відвідування «Кімнати бажань» за стрічкою А. Тарковського «Сталкер». Це кімната в підвалі музею Булгакова, в якій тебе закривають на півгодини і залишають наодинці в темряві. При цьому на стіну транслюється відео з ключових моментів фільму. Раніше я не була готова сприйняти цей твір і з часом зовсім забула про нього.  Вдячна, що так доля звела мене зі стрічкою Тарковського у дорослому віці.

Чи допомагав вам обмін професійним досвідом?

У нас була взаємодія у справах із бізнесу: продавали та купляли товари і послуги сусідів по парті. Але впевнена, якщо трапиться так, що потрібна буде фахова допомога одногрупника – кожен підтримає кожного. А щодо обміну досвідом, то у нас була одна така зустріч. Ми назвали її – «Клуб інтелектуальної п’ятниці». В якусь із п`ятниць МІМ-Київ надав нам вільну від занять аудиторію. Олена Мартинюк приготувала презентацію на актуальну тему з «Міжнародноїекономіки» – на прикладах в Україні. Було класно бачити, як фахівець банку «читає» баланс підприємства. Зовсім не так, як його малює собі замовник. Дуже корисно було почути, як реально працює банківська оцінка бізнесу. Та, на жаль, ця ініціатива не прижилася. Стало ліньки і важче організовувати такий формат після закінчення навчання.

Як часто ви зустрічаєтесь зараз? І що вас об’єднує тепер?

Є ті,з ким тримаємо зв’язок майже щоденно. Групою поки зустрічаємось два-три рази на рік. Але щомісяця є пропозиції з тематичних зустрічей (концерт, екскурсія и т.ін.). Зазвичай це – міні-формати,які збирають по 5-6 чоловік. А об’єднує нас бажання не відпускати драйв, отримувати нові враження, -  в колі людей, перевірених часом і Сергієм Головим J

Ви згадали Сергія Федоровича Голова, одного з найвимогливіших викладачів МІМ-Київ… А чи пригадуєте моменти навчання, які посприяли зближенню вашої групи?

Першим у нас був курс Юрія Миколайовича Мартинюка та Ірини Юріївни Кравченко. Ми тоді ще не знали одне одного. А вони задали перші домашні завдання, без права на помилку. Це посприяло нашому першому зближенню. З’явилася можливість виявити «своїх» - тих, кому можна задати питання: «ну, який там у тебе результат?»; швидко зрозуміти ( і запам’ятати на майбутнє!), хто в групі стане відмінником; ну і посперечатись, хто все ж таки правий! А ще, особливе зближення відбулося під час Global Management Game (Варто нагадати, що частина групи MBA 2011 була у складі команд-переможниць цьогорічної бізнес-симуляції – ред.). Але це вже наприкінці навчання. Так би мовити, остаточно «закріпили отриманий матеріал»! Відтоді так міцненько разом і тримаємось J

А як саме закріплюєте матеріал з курсу «консолідація групи» зараз?

Любимо поєднувати наші зустрічі з певним цікавим дозвіллям. Наприклад, відвідати концерт, покататись на ковзанах і т. ін. Та влаштовуємо спільні посиденьки до та після цього. І таких успішно проведених зустрічей у нас вже є багато. Так, Анна Батищева організувала похід на концерт Діани Арбеніної. Василь Сметанін – вечірку на новий рік у клубі «Golden Gate». Олена Берестецька (вона ж – відповідальна за наше перше знайомство групи) – новорічну вечірку в клубі «Акваріум». А Ярослав Магрело влаштував нам душевні посиденьки в «Закарпатській Колибі». Ну і мої задуми: турнір у Терміналі (каток, боулінг, картинг) та похід на концерт групи «А-Ha».

А чи є у вас формати зустрічей, що вже стали традиційними?

Сергій Шевляков вже двічі збирав нас у себе на дачі, започаткувавши таку щорічну традицію. Також традиційними стали поїздки до інших міст. Ми побували на концерті британської групи Sade у Празі (мій задум) та з’їздили до музею під відкритим небом у Переяслав-Хмельницькому (організатор – Ярослав Магрело).

А традиційне «МІМівське середовище» – що для вас означає?

«МІМівське середовище» – це атмосфера гармонічної взаємодії і з рівними, і з досвідченішими. До речі, МІМ завжди відкриває двері для «позакласних занять» - за це вам особлива подяка!

Найближчим часом ваша група планує щось організувати?

Цього місяця їдемо до Львова на вихідні. Ініціатором поїздки стала Анна Батищева. А взимку плануємо поїхати в гори.

 

* Сергій Голов – одна з легенд МІМ-Київ, професор кафедри менеджменту та економіки, викладач курсу «Управлінський облік».

 

Резюме:

Секрет дружної взаємодії групи: Традиція «Коло організатора», де кожен одногрупник протягом навчання придумує цікавий формат зустрічі та втілює його у життя. Від А до Я.

Головні формати зустрічей: Поєднання зустрічей із певним цікавим дозвіллям (відвідати концерт, покататись на ковзанах і т. ін.) та спільні посиденьки до та після цього, а також – поїздки до інших міст.

Порада сьогоднішнім слухачам: Менше снобізму у відносинах та спілкуванні. Не варто гаяти часу,бо він швидко спливає. Раджу не нехтувати пропозиціями та не ігнорувати такі спільні зустрічі. І намагайтеся насолоджуватись  часом,  який проводите разом;  миттєвостями із серії  «Мій МІМ» у колі кращих.

Інтерв'ю записала Олександра Цикура