За результатами Форуму «Виклики часу: експертний погляд»

У рамках експертних сесій форуму МІМівці та запрошені експерти обговорювали питання теперішньої ситуації, викликів, що постали перед українцями й українським бізнесом, та майбутньої долі України.

День другий. 23 березня 2014 р.

Сесія 1.

З обговорення з Валерієм Пекарем:

Що таке майдан: це перехід від середньовіччя до модерну. Першою до сучасності перейшла Європа, далі інші країни почали її наслідувати. Ми не унікальні в прагненні до таких змін.

Прояви «середньовіччя» в Україні: середньовічне мислення (люди не беруть себе відповідальності, «шукають» царя), структура економіки (олігархічна система – вона ж феодалізм), політична система (замість партій – клани).

Це революція:

  • Соціально-економічна (боротьба середнього класу проти феодалізму)
  • Національно-визвольна (антиколоніальна)
  • Свідомості (нові цінності проти старих)

Поки не відбудуться кардинальні зміни в цих трьох напрямках, революція не завершиться.

Що допоможе змінити систему:

  • Інтеграція інтелектуального ресурсу
  • Створення спільного плану майбутнього
  • Розробка реформ
  • Встановлення діалогу між регіонами

З обговорення з Андрієм Длігачем:

Що відбулося: вплив зовнішніх гравців привів до підсилення внутрішніх процесів в країні. З’явилося громадянське суспільство, яке висунуло свої умови до влади. Але майдан не ви кристалізував лідерів, на яких міг би покластися. Зміни системи і перезавантаження влади не відбулося.

Що мають робити громадяни:

  • Формувати систему громадського контролю на місцях
  • Створити та закріпити нові соціальні інституції (на базі створених організацій в рамках майдану)
  • Вести інформаційну війну

Чого чекає суспільство – кардинальних змін в країні: руйнування системи та глобального реформування та будування нової країни.

Що потрібно робити:показати новій владі, що громадське суспільство має свою стратегію:

  • Створити нову демократичну платформу (консолідувати демократичні сили)
  • Створити громадянську платформу на базі тих організацій, які народилися під час майдану
  • Об’єднатися та узгодити кандидатів на ключові позиції нового уряду
  • Найняти уряд та поставити чіткі завдання перед ним

З обговорення з Сергієм Гайдаєм:

Криза – це шанс не лише зруйнувати, але й побудувати нове. Потрібно використовувати успішний досвід інших країн.

Що відбувається:майдан – це війна цивілізацій. Ми проходимо цивілізаційну еволюцію – від інфантилізму до дорослості. Суть інфантильного мислення: людина не бере на себе відповідальності за власне життя та шукає правителя, щоб скинути на нього цю важку ношу. А дорослий – це той, хто хоче і може взяти на себе відповідальність за власне життя.

Останні події в країні свідчать про те, що Україна дозріла до стану дорослого.

Що потрібно робити: усвідомити свою вину в ситуації, усвідомити те, що не можна бути аполітичним, та сформувати свою політичну модель (задати собі питання, за відстоювання яких цінностей я готовий вмерти?). І тоді оцінювати будь-якого кандидата на владні посади з точки зору цієї моделі (чи підходить його політична програма до мого бачення країни?). Так само потрібно оцінювати всю політичну систему та її окремі складові. Наприклад, не просто думати, хто краще підходить на роль міністра молоді та спорту, а запитати в себе, чи потрібна нам така інституція взагалі?

Сесія 2.

З обговорення з Вадимом Денисенко:

Як працює інформація: спершу з’являється розумні думка в мало тиражованих спеціалізованих виданнях, далі вона потрапляє на великі незалежні ділові видання, і потім спускається до жовтої преси.

Ситуація з інформаційними джерелами на сьогодні: в Україні ця інформаційна піраміда не працює, тому що відбувається відфільтрування думки і донесення її до якнайширшого кола населення – так втрачаються важливі інтелектуальні фільтри. Також протягом останніх двох років в Україні не стало якісних видань, які були б незалежними (відбулася купівля великих медіа холдингів представниками влади).

Ситуація з телебаченням: Національна телерадіокомпанія відповідальна за видачу ліцензій будь-якому каналу. Цей орган контролювався повністю групою «газовиків». Зараз він заблокований. На сьогоднішній день не має рішення щодо заборони російських каналів в українському просторі.

В країні йде інформаційна війна, де головні загрози: брехня з боку російських телеканалів та інформаційний хаос та неузгодженість інформації з боку українських телеканалів та ЗМІ.

Що могло б вирішити проблему:

1.     Рішення помістити російські канали в дорогі пакети послуг цифрового телебачення (але, на жаль, деякі оператори цифрового телебачення в Україні належать проросійським силам).

2.     На рівні держави скоординувати інформаційні потоки, адже консенсус щодо подачі інформації з боку нових незалежних ТБ та ЗМІ є.

3.     Готовність говорити правду (не лише викривати брехню російських телеканалів, але й масти силу говорити чесно про все те, що відбувається в країні).

4.     Переписати суспільний договір – аби зберегти цілісність країни (де головними пунктами мало б стати прийняття російської мови в якості другої державної, боротьба з корупцією, створення незалежного від політики громадського телебачення на зразок ВВС  та ін.).

З обговорення з Максом Гольцбергом:

Що робити бізнесу пам’ятати, що на ринку завжди є можливості:

  • Направити сили на зменшення ризиків.
  • Звернути увагу на поведінкову економіку та її закони.
  • Узгодити ваші можливості з можливостями країни.
  • Шукати сильні сторони в мінливих обставинах

В ситуації, з багатьма невідомими перемагають не сильні, а витривалі та адаптивні.

З обговорення з Ліною Хасан-Бек:

Що робити управлінцям та власникам – зупинитися та подумати про варіанти розвитку для бізнесу в двох варіантах: в асоціації з ЄС та без асоціації з ЄС. А також оцінити свої можливості за цими сценаріями, враховуючи такі фактори: правила ведення бізнесу, специфіка ліцензій, відкритість нових ринків, особливості співпраці та ін.

З обговорення з Володимиром Посполітаком:

Що відбувається: ситуація в Криму з юридичної точки зору призвела до подвійного регулювання господарської та іншої діяльності в Криму законодавством як росії, так і України. У Верховній Раді йде обговорення щодо прийняття закону про окупаційні території. Є розроблені чотири законопроекти, один з яких невдовзі, після узгодження з іншими, буде  прийнятий.  За цими законами «на тимчасово окупованій території забороняється будь-яка діяльність, незалежно від того, здійснюється вона з метою одержання прибутку, або без такої мети, якщо така діяльність потребує від України відповідної реєстрації, ліцензії або дозволу». Також неможливим буде фінансування такої діяльності та всі угоди щодо нерухомості будуть вважатися нікчемними.

Крім того, передбачається відповідальність за співпрацю з окупаційною владою.

Що робити бізнесу: потрібно вивчати не лише українські законодавчі аспекти, але й російські, розуміючи, що в далекій перспективі (але не під час президентства В.В.Путіна) Крим все-таки залишиться в Україні. 

На іншій території України політична частина Угоди про асоціацію з ЄС кардинально не вплине на підприємницьку діяльність, а економічну частину доцільно підприємцям вже приступати виконувати, незалежно від формального підписання документів, щоб бути готовим до інтеграції з ЄС незалежно від дати офіційного оформлення таких відносин.

З обговорення з Юрієм Мартинюком:

Що відбувається і як жити далі: бізнес розгублений, поки чекати на рівновагу в економіці не варто. Що можна робити – стиснути зуби та жити сьогоднішнім днем. У випадку з Кримом – пам’ятати, що це – дотаційний регіон і що час все розставить на місця. Є велика ймовірність, що Крим повернеться сам (після величезної ейфорії з приводу приєднання до Росії) – переживши кризу  через провал курортного сезону та малої підтримки з боку Росії (яка в першу чергу зацікавлена в розвитку курорту Сочі). Але варто при цьому бути толерантними до тих кримчан, що зараз не здатні адекватно оцінювати ситуацію.

Що державі потрібно зробити для бізнесу: перейти на гнучку монетарну політику, «відпустити» ціни та показати реальну вартість речей

З обговорення з Вячеславом Покотило:

Що робити бізнесу стратегічно: Стратегія – це завжди вибір. І сьогодні бізнесу однозначно доведеться його робити. Якщо ви оберете варіант не приймати рішень – вибір за вас зроблять інші. Краще зробити цей вибір свідомо, не відтягуючи цей процес, адже ставки дуже високі. Чим керуватися? Пам’ятати, що, по-перше, бізнес – це створення цінності для клієнтів з прибутком для його учасників, і, по-друге,  цінність бізнесу визначається його успіхом у майбутньому, а значить минулі досягнення можуть швидко знецінюватися в часи різких змін. Будь-які кризи минають, а статистичні дані свідчать про те, що більш успішнішими стають ті компанії, які в цей час не бояться змінюватись.