Якось авторові цього вступу довелося побувати в китайському посольстві на зустрічі з аташе з культурних питань. Під час розмови за чашкою зеленого чаю пан аташе час від часу, розповідаючи про Китай, зітхав і повторював: «Ну, це Конфуцій винен. Він, бачте, колись-то сказав…» З Конфуцієм виходило достоту як із Леніним, він так само виявився «живее всех живых».

На наше українське сприйняття виглядало це якось кумедно, але згодом я часто згадувала цю розмову, коли читала чи чула щось про китайське економічне диво. Що ж у цій китайській філософії такого, що змушує (чи надихає) наполегливих і працьовитих китайців так завзято і послідовно будувати свою економіку і свою країну? Що там у них такого закодовано на підкорці, що ніби веде їх до правильних рішень і дій? Без Конфуція точно не обійшлося… Але, як виявилося із розмови з нашим викладачем організаційної психології Володимиром Сергійовичем Банцером, не обійшлося й без ще одного їхнього основоположника – Лао Цзи.

Читайте запис нашої розмови, раптом вдасться щось розгледіти у такому далекому й чужому китайському менталітеті й використати у своїй діяльності. Бо і Конфуцій, і Лао Цзи – все ж таки наша спільна світова спадщина.

Нещодавно вийшло друком третє українське доповнене видання знаної в усьому світі, виданої багатьма мовами книги засновника МІМ-Київ, видатного мислителя й економіста Богдана Гаврилишина «До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє».

Вийшов друком російськомовний підручник професора МІМ-Київ Сергія Голова «Управлінський облік» (Голов С.Ф. Управленческий учет. – Х.: Фактор, 2009 – 784 с.). Книга призначена для слухачів і викладачів економічних спеціальностей, бухгалтерів і керівників різних рівнів, аудиторів та фінансових аналітиків і присвячена розгляду питань сутності й організації управлінського обліку, методів калькулювання видатків, бюджетування, системи управлінського контролю над центрами відповідальності, методів стратегічного управлінського обліку тощо.